Проводиться вивчення громадської думки щодо присвоєння імені Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці.

Наприкінці липня найбільша обласна книгозбірня Вінниччини позбулася імені російського вченого К.А.Тімірязєва. Відповідне рішення ухвалили депутати на 27-й сесії обласної Ради. Крім того, була врахована думка колективу закладу та результати засідання Вченої ради бібліотеки, а ще - активна підтримка дерусифікації назви закладу вінничанами в соцмережах.

Наразі жителі області мають можливість обрати ім’я найбільшій обласній книгозбірні. Так, пропонується обрати один із двох варіантів:

  1. Вінницька обласна універсальна бібліотека ім. Валентина Отамановського
  2. Вінницька обласна наукова бібліотека (Східно-Подільська наукова бібліотека)
  3. Або ж запропонувати свій варіант.

Голосування триває із 13 вересня по 12 жовтня. Взяти участь у ньому можна на сайті обласної Ради у розділі «Громадська участь» «Вивчення громадської думки» або за посиланням https://vinrada.gov.ua/vivchennya-gromadskoi-dumki.htm.

Довідково

Отамановський Валентин Дмитрович (1893 – 1964) – юрист, історик права та медицини, організатор науки, краєзнавець, громадський діяч. Член Центральної Ради, учасник бою під Крутами. Автор першого в Україні історико-правового дослідження міста (праця «Вінниця в XIV–XVII століттях»).

Очільник Кабінету виучування Поділля – краєзнавчої організації, за зразком якої почали створювати аналоги в інших регіонах України. Кабінет видав 26 власних досліджень, які становили своєрідну «Енциклопедію Поділлєзнавства».

Як відповідальний секретар вінницької комісії з увічнення пам’яті Михайла Коцюбинського він дбав про відкриття будинку-музею письменника, публікацію його творів, збирання коштів на встановлення пам’ятника. Також клопотався про впорядкування могили одного з діячів Центральної Ради Дмитра Марковича та композитора Петра Ніщинського. Ставив питання перед столичними інстанціями про впорядкування могили та відкриття музею в Ялті Степану Руданському.

У серпні 1929 року Валентина Отамановського арештували у сфальшованій справі Спілки визволення України (СВУ) — першого великого політичного процесу щодо української інтелігенції (звинувачувались понад 300 осіб, до суду було притягнуто 45).

Із 1958 року професор Валентин Отамановський жив і працював у Харкові. Йому заборонялося викладати історію права, тому читав латину в медичному інституті. Помер учений 10 березня 1964 року. Посмертно реабілітований 11 серпня 1989 року.

Восени 1992 року випускник історичного факультету Вінницького педінституту (нині ВДПУ ім. М. Коцюбинського) Юрій Савчук знайшов в московських архівах кандидатську дисертацію В.Д. Отамановського. Через рік, в 1993 році вона була видана в серії «Історична бібліотека Поділля» під назвою «Вінниця в ХIV— ХVII століттях».