З 16 липня 2022 року після століть лінгвоциду, організованого росією, який призвів до мовної окупації великої частини України, українська мова вчергове за останні 3 роки (7-й раз) переходить у контрнаступ!

  • Цього дня набирають чинності окремі норми Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які стосуються використання мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп'ютерних програм, встановлених на товарах. Також з 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати стягнення на фізичних осіб за порушення Закону.

  • Нагадаємо, протягом останніх 3-х років дія Закону про державну мову поетапно поширювалася на різні сфери публічного життя (відбулося вже 6 етапів):

    • 16 липня 2019 року, коли набрав чинності сам Закон, зміни торкнулися в основному державної та комунальної сфери, освіти, публічного простору та публічних комунікацій;

    • 16 січня 2020 року - набрали чинності норми Закону, які стосуються реклами;

    • 16 липня 2020 року - норми закону поширилися на сферу охорони здоров’я, науки, застосування мови в технічній та проєктній документації, листування та звітність юридичних осіб, виконання назв транспортної інфраструктури (аеропортів, портів, вокзалів, станцій, зупинок тощо);

    • 16 січня 2021 року - українська мова стала обов’язковою при обслуговуванні громадян, наданні інформації про товари та послуги;

    • 16 липня 2021 року - Закон поширився на сферу культури, туризму, книговидання і книгорозповсюдження. Іспит на володіння українською мовою став обов’язковим для посадовців та кандидатів на громадянство;

    • 16 січня 2022 року - газети і журнали в Україні стали виходити українською

  • Кожний етап імплементації Закону, всупереч жорсткій протидії п’ятої колони, розпочинався у заплановані строки і призводив до реального розширення сфери функціонування державної мови. Українське суспільство завжди схвально сприймало нововведення, про що свідчать усі соціологічні опитування.

***

Які норми набирають чинності з 16 липня 2022 року і що вони означають?

1. частина друга статті 27, якою встановлюється, що

“комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.”

Це означає, щобудь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму - від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути “локалізований” для реалізації в Україні.На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками.

2. частина шоста статті 27, якою встановлюється, що:

“інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва. Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.

Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 Закону (які видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу).”

Фактично це означає, що з 16 липня 2022 року усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси,повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.

Слід також наголосити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак, відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням.

Також відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня 2022 року може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності. Це в свою чергу означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обгрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації.

3. підпункт 1 пункту 7 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, яким вносяться зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Зміни передбачають можливість для Уповноваженого із захисту державної мови накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон. На порушників складатимуться протоколи про адміністративні правопорушення та після розгляду справи Уповноваженим може бути прийнято рішення про стягнення у вигляді попередження або штрафу від 3400 до 8500 грн., якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн.

***

  • В часи великих випробувань для всього українського народу, війни за державну незалежність і жертовної боротьби за право бути українцем, українська мова як головний атрибут української державності, важливий чинник формування новітньої української громадянської ідентичності покликана зміцнювати єдність українського суспільства, його здатність протистояти ворогу.

  • Інтернет є одним з головних напрямків нового контрнаступу української мови. Нові вимоги до мови інтернет-представництв суттєво розширять можливості для українців отримувати інформацію державною мовою, у тому числі на інформаційних інтернет-ресурсах, стимулюватимуть створення актуального і якісного україномовного контенту. Попередня практика діяльності Уповноваженого із захисту державної мови засвідчила, що дотримання закону залежить насамперед не від санкцій, а від поінформованості суб’єктів, яких стосуються ці норми, а також знання громадянами свої мовних прав.

  • Уповноважений із захисту державної мови, як посадова особа, на яку покладено законом обов'язок дбати про виконання закону про державну мову, за підтримки громадянського суспільства проводить власну інформаційну кампанію, яка передбачає:

    • поширення через ЗМІ, соцмережі правдивої інформації про початок дії з 16 липня 2022 року нових норм закону про мову;

    • масове адресне надання власникам інтернет-ресурсів, виробникам та реалізаторам товарів роз’яснень та рекомендацій стосовно виконання нових вимог законодавства;

    • проведення круглих столів, вебінарів, онлайн-конференцій, інших комунікаційних заходів з бізнес-асоціаціями, громадськими об’єднаннями, що представляють інтереси окремих представниками взаємодію з державними органами з метою напрацювання спільних підходів до інформування суспільства та забезпечення виконання нових норм Закону про державну мову.

  • Уповноважений закликає владу, всі державні органи та інституції, ЗМІ, лідерів думок, громадськість та всіх людей доброї волі підтримати інформаційну кампанію, публічні обговорення та поширювати інформацію щодо нових норм закону про мову, їх важливість та про необхідність їх дотримання.

Ми впевнені в позитивному сприйнятті українським суспільством нових норм та результативності нового етапу втілення закону.

* джерело