Серед реформ , що стартували останнім часом в Україні , чи не найважливіша – освітня. З початку вересня первачки навчаються за програмою «Нової української школи». ЇЇ протягом року тестували в 100-а різних навчальних закладах, а тепер цю програму мають опанувати всі , саме за нею виховуватимуть наступні покоління українців.

У перші тижні діти знайомляться зі школою та класом. На першому місці - емоційний стан дитини. Шкільні мрії кожного , хто був учнем , здійснилися : тепер першокласники йдуть додому без важких ранців і не отримують домашніх завдань – все залишається в класі.

Що ж собою являють перші кроки реформи, «Краяни» довідувалися на прикладі НВК №4-ліцею.

У ліцеї триває звичний навчальний процес. Учні старших класів поступово адаптуються до умов шкільних буднів , а малеча – лише пізнає школу і робить це з цікавістю. Поруч з першокласниками пізнають нові методи навчально-виховної системи і вчителі , бо ж тепер орієнтація на індивідуальність дитини. «Залишалась урочна система , працюють ті ж вчителі , але має змінитися ставлення педагога до учня, - про НУШ говорить директор НВК №4-ліцею Андрій Горобець. – Ми маємо зробити все для того , щоб дитина проявила більше свою індивідуальність. Вчителям необхідно знаходити нові ігрові методи роботи , розробляти уроки так , щоб вони були не просто інформаційно насиченим для дітей , а й цікавим».

Вчитель вчиться протягом усього життя. На часі ця фраза як ніколи актуальна – так вважає вчителька початкових класів Галина Гоменюк : «У першому класі навчатися цікаво і дітям , і вчителям , тому що ми навчаємось разом. Для мене з’явилась дуже велика свобода вибору прийомів та методів виховання. Наприклад , ранок у нас розпочинається з «Ранкового кола»: ми беремося за ручки , вітаємося, говоримо одне одному гарні слова , ділимося враженнями , від прожитого , від почутого за попередній день». Такі ранкові ігри дають можливість дітям познайомитися одне з одним , вивчити щось нове. Ось так відступили від «зубріння» , тепер роблять акцент на засвоєнні вмінь та навичок корисних у житті – організованості , вільному пошуку та відбору необхідної інформації , відповідальності за зроблене , формуванню та висловлюванню власної думки , адаптації до обставин.

«У першокласників навчання поділено на тематичні тижні , - продовжує тему НУШ Галина Михайлівна. – Стало менше предметних уроків , як окремі залишилися українська мова , англійська мова , математика , мистецтво та фізкультура. З’явився новий інтегрований курс «Я досліджую світ» , який поєднує в собі 7 галузей. Оцінок і домашніх завдань немає , а в кінці навчального року діти отримують не табель Ю, а свідоцтво досягнень».

«З перших днів помітний результат : наші дітки залюбки ідуть до школи , хочуть отримувати нові знання . – підтримує розмову Вікторія Симашко , вчитель початкових класів. – Завдяки інноваційним технологіям ми розвиваємо у дітей критичне мислення , і на цьому наша особлива увага , адже нашим первачкам це знадобиться і у дорослому житті. І те , що дітки бажають вчитися, вже є нашою перемогою».

У цьому році МОНУ запропонувало для початківців конструктори LEGO. Тримаючи в руках де тальки конструктора , їх роль у навчальному процесі пояснює класний керівник 1-Б класу Алла Плутяк : «Гра – це основна діяльність початківців. У грі вони розвивають різні компетентності. 6 цеглинок - це гра-завдання , що сприяє розвитку не тільки мислення , мовлення , уваги , уяви , а є підґрунтям для розвитку оперативної пам’яті , самоконтролю та ментальної гнучкості , які просто є необхідними у подальшому навчанні та житті».

Діти залюбки конструюють Я, щось своє та розповідають про свої витвори : «Я склав літак , - розповідає Сашко , - бо цікавлюсь літаками». Я склала сходи , і коли на них стаєш , то тут лава розливається» - пояснює Маргарита. Першокласники діляться тим , що вже встигли знайти друзів , як от Олександра , а Софійка , поки працює над конструктором , ділиться враженнями від школи : «Мені подобається , що ми тут пишемо , читаємо , граємось».

Та не іграми єдиними відрізняється «Нова українська школа» від старої – на її впровадження держава виділила чималі коти на вдосконалення матеріально-технічного забезпечення. «Державою створюються нові умови для навчального процесу , зокрема , для 1-х класів закуплено парти, - розповідає Андрій Володимирович. – Міська влада також докупила 20 парт для нашої школи. Скільки працюю, не пам’ятаю , щоб держава виділяла такі кошти саме на поліпшення класних кімнат. Допомогли і батьки першокласників , які взяли на себе частину обов’язків. Вони купили шафи для класів , бо старі не відповідають стандартам , адже там тепер мають зберігатися спеціальні бокси з шкільним приладдям учня , це дозволяє розвантажити дитину від важких ранців. Хочу подякувати батьківським колективах перших класів , за їх внесок».

Негативних відгуків про нову систему освіти у розмові з педагогами ми не почули.

Поки що реформа лише впроваджується , і її результати ми побачимо через 12 років. Час , як-то кажуть , покаже.