Майжеполовина населенняУкраїни страждала від насилля всім’ї впродовж свого життя, причому30% зних зазнавали жорстокого поводженнявдитячому віці. За оцінками громадських організацій,кожна друга жінка у світіпотерпає від одного з видів насильства. До поліції звертається лише невеликий відсоток від усієї кількості постраждалих. Причин цьому чимало, і одна з них − нерозуміння того, що саме є насильством.

Що таке домашнє насильство? Відповідно до Закону України"Про запобігання та протидію домашньому насильству" зазначено, щодомашнє насильство– дії, характернідля фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняютьсяміж родичамиабоподружжям чи між іншими людьми,які спільно проживають, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.

Які є види домашнього насильства?

Психологічне насильство–форма домашнього насильства, девас словесно ображають, погрожують, принижують, переслідують, залякують та роблять інші діїспрямовані на обмеження волевиявлення людини. До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства

Економічне насильство–форма домашнього насильства, де вас обмежуютьу доступі до ваших грошей чи забороняютьвикористовувати кошти так, як ви бажаєте. До нього також слід віднести пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва та шантажування.

Сексуальне насильство–форма домашнього насильства, де присутні діїсексуального характеру, вчинені стосовно дорослої людинибез її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або вприсутності дитини.До цього також відноситься примушування достатевого акту з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості людини.

Фізичне насильство– форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Які заходи можуть застосовуватись до кривдників?

Терміновий припис— захід протидії домашньому насильству, спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Застосовується до кривдника не більше, ніж на 10 днів. Ідеться про негайне припинення домашнього фізичного насильства. Він полягає в обмеженні кривдника, що вчиняє домашнє насильство, доступу до житлового приміщення, де проживає жертва.

Терміновий припис виноситься за заявою постраждалої людини, а також за власною ініціативою працівників Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Забороняється вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи таконтактз нею. Кривдникповинензалишити місце проживання (перебування) постраждалої особи.

Обмежувальний припис— захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямоване на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис видається судом на строк від 1 до 6 місяців за заявою постраждалої особи або її представника.Якщо домашнє насильство застосоване до дитини — за заявою батьків або інших родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, а також органів опіки й піклування.

Під час обмежувальногоприпису діють такі обмеження та заборони:

  • забороняється перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
  • усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
  • обмеження в спілкуванніз постраждалою дитиною;
  • заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
  • заборона особисто і через інших людейрозшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
  • забороняєтьсявести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Куди потрібно звертатись в разі вчинення домашнього насильства?

Найперше, куди потрібно звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Пам’ятайте, що поліцейські можуть проникати до житла особи без рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненнямакту домашнього насильства, у разі небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

Якщо ви потребуєте консультації, боїтесь звертатись до поліції з даного питання чи з інших причин, то можете зателефонувати на номери гарячих ліній, де вамнададуть роз’яснення та консультування:

  1. Національна "гаряча лінія"з питань протидії насильству та захисту прав дитини0 800 500 335або116 123(з мобільного) –безкоштовнозі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;
  2. Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації0-800-500-005, або з мобільного116-123вона працюєцілодобово;
  3. Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству1547;
  4. Урядовий кол-центр1545;
  5. У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію Координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги –0-800 213-103;
  6. 62428 до Служби у справах дітей, сім’ї та молоді Могилів-Подільської міської ради.